-
1 envoy
n1. посланник3. посланець4. агент, представник, уповноважений- envoy extraordinary and plenipotentiary надзвичайний і повноважний посланник- envoy extraordinary and minister plenipotentiary надзвичайний посланник і повноважний міністр- envoy of good will посланник доброї волі- foreign envoy іноземний представник- temporary envoy тимчасовий представник -
2 minister
міністр; дипломатичний представник, посланник; священнослужитель- minister-counsellor
- minister for external affairs
- minister for foreign affairs
- minister for foreign trade
- minister for internal affairs
- minister for public health
- minister in charge
- minister in no charge
- minister of agriculture
- minister of an embassy
- minister of church
- minister of culture
- minister of defence
- minister of defense
- minister of education
- minister of finance
- minister of foreign affairs
- minister of health
- minister of justice
- minister of power
- minister of state
- minister of the interior
- minister of transport
- minister plenipotentiary
- minister with portfolio
- minister without portfolio -
3 extraordinary
adj1. незвичайний, чудовий; видатний; екстраординарний2. позаштатний, нештатний; понадштатний; тимчасовий4. додатковий- Ambassador E. and Plenipotentiary Надзвичайний і Повноважний Посол- Envoy E. and Minister Надзвичайний посланник і повноважний радник- extraordinary measures надзвичайні заходи- extraordinary session -
4 minister
n1. міністр2. посланник; радник посольства- envoy extraordinary and minister plenipotentiary надзвичайний посланник і повноважний міністр- Foreign M. міністр закордонних справ- minister counsellor радник-посланник- minister plenipotentiary повноважний міністр; посланник- minister resident міністр-резидент- Prime M. прем'єр-міністр- M. of Defence міністр оборони- M. of/ for War військовий міністр- to drop ministers виводити міністрів зі складу кабінету/ уряду- to sack ministers виводити міністрів зі складу кабінету/ уряду- junior minister молодший міністр (член правління; парламентський секретар або парламентський замісник міністра, Велика Британія)- minister of the Crown міністр корони (міністр член кабінету, Велика Британія)- M. for Overseas Development міністр з питань розвитку заморських територій (Велика Британія)- minister of state державний міністр (член правління, Велика Британія)- ministers accredited to the head of state посланники, акредитовані при главі держави -
5 envoy
n1) посланник2) головний дипломатичний представник (посол)3) посланець4) агент, представник, уповноважений5) заключна частина прозаїчного твору, що містить у собі присвячення читачеві (звернення до читача)* * *I [`envxi] n1) посланник; ( головний) дипломатичний представник (посол, посланник)2) посланець3) представник, уповноважений, довірена особаII [`envxi] nзаключна строфа вірша; заключна частина прозового твору, що містить присвяту або звернення до читача -
6 envoy
дипломатичний представник; спеціальний представник, особистий представник; емісар, посланник, посол для спеціальних доручень; агент, довірена особа -
7 ambassador
n1) посол; посланникA. Extraordinary and Plenipotentiary — надзвичайний і повноважний посол
Ordinary (Resident) ambassador — постійний посол
2) посланець; вісник3) посередник, представникto act as smb.'s ambassador — репрезентувати когось, діяти від імені когось
* * *n1) посол ( посада е дипломатичний ранг); = ambassador-at-large; (Ambassador) посол ( титулування)2) постійний представник ( держави) при міжнародній організації3) посланець, вісник4) посередник
См. также в других словарях:
дипломатичний — а, е. 1) Стос. до дипломатії (у 1 знач.). •• Дипломати/чна по/шта один з видів зв язку дипломатичного чи консульського представництва з центральними органами зовнішніх зв язків держав, яка пересилається звичайно в супроводі дипломатичних кур єрів … Український тлумачний словник